Warning (2): session_start(): open(/home/governance/mod-tmp/sess_mtj0c46pfk6u76aorn6f57n321, O_RDWR) failed: Permission denied (13) [CORE/Cake/Model/Datasource/CakeSession.php, line 610]
News » Освіта дорослих

Шведська народна освіта - навчання протягом усього життя!

Шведська народна освіта - FOLKBILDNING - це збірне поняття, що визначає діяльність курсів, гуртків, культурних заходів у рамках шкіл для навчання дорослих (folkhogskola) та навчальних об`єднань (studieforbund). Народна освіта є неформальною частиною системи навчання, до якої щорічно долучаються кілька мільйонів шведів.

FOLKBILDNING - навчання протягом усього життя

Люди прагнуть до нових знань протягом усього життя. Шведська народна освіта відповідає на ці потреби, сприяючи розвитку суспільства і зростанню рівня знань. Вона є особливо цінною через те, що знаючі та активні громадяни беруть участь у пізнавальному процесі.

FOLKBILDNING доступний для всіх громадян країни. У процесі навчання всі беруть участь на рівних правах, хоча не всі мають однакові передумови.

Люди навчаються протягом життя з різних причин. Усі вони важливі - прагнення розвитку, шанс отримати нову професію або просто особисте бажання вчитися. У школах для дорослих є можливість покращити знання будь-коли. Тут пропонується широкий спектр курсів і предметів навчання – від гуртків, де невеликі групи зустрічаються у вільний від роботи час, до багаторічних повноцінних курсів.

Ідея FOLKBILDNING

FOLKBILDNING почав розвиватися на початку минулого століття, в старій Швеції, з низьким загальноосвітнім рівнем, де основні групи населення не мали доступу до вищої освіти. Народна освіта стала відповіддю на прагнення людей до знань і бажання впливати на розвиток громадянського ладу.

FOLKBILDNING є частиною неформальної системи навчання, вільного від державного впливу і планування. Ця свобода і надійний зв'язок з народними рухами і некомерційним сектором, перетворює народну освіту на силу, що здатна впливати на розвиток суспільства. Ідеї FOLKBILDNING виявляються на практиці в динамічній співпраці учасників процесу.

Основні ознаки народної освіти :
• кожна особистість бере участь у навчанні добровільно
• учасники мають можливість впливу на зміст курсу
• народна освіта існує в атмосфері, де навчання і соціальні відносини розвиваються у поєднанні. Враховується життєвий досвід і передумови розвитку кожного учасника
• народна освіта дає особливу силу сучасній цивілізації, тісно співпрацюючи з організаціями, товариствами та мережами в найрізноманітніших галузях

10 навчальних об`єднань

Сьогодні Рада Народної освіти в Швеції - Folkbildningsradet здійснює підтримку 10-ти навчальних об`єднань (Studieforbunden) з різними напрямками їх діяльності. Між навчальними об'єднаннями та шведськими громадськими рухами і організаціями існує міцний зв'язок.

Навчальні об`єднання розташовані по всій Швеції. Основна форма навчання тут - гуртки. У них зустрічаються невеликі групи людей для спільного вивчення предмету, виходячи з навчального плану, та під керівництвом організаторів. Існують гуртки із сотень різних предметів. Частина з них має теоретичне спрямування, наприклад, мовні, історичні, суспільствознавчі. Танцювальні, ремісничі, інструментальні тощо - відносяться до практичних занять.

Учасники навчальних гуртків часто проводять культурні заходи. Займаючись організацією свят та семінарів, такі об'єднання роблять свій внесок у розмаїття культурного життя всієї країни.

150 шкіл для навчання дорослих

Сьогодні по всій Швеції діють 150 шкіл для навчання дорослих. Вони пропонують курси та програми для людей, яким більше 18 років. Багато цих шкіл працюють під керівництвом народних суспільних рухів. Наприклад, товариства тверезості, робочі спілки, релігійні організації тощо. Інші належать до певних географічних регіонів країни.

Школи мають різне спрямування в освітній діяльності. Вони є незалежними від державних планів і самостійно визначають зміст курсів. Їх тривалість становить від декількох днів до багатьох років. Багаторічні курси, найчастіше від 1 до 3 років, включають в себе предмети на рівні гімназії і дають можливість продовжити навчання у вищих навчальних закладах. Також є спеціальні програми - музика, догляд за здоров'ям, туризм, журналістика, дозвілля тощо. Короткі курси пропонують різноманіттям предметів і напрямків.

Викладання в школі для дорослих відрізняється активною включеністю учнів, наприклад, у формі тематичних або проектних робіт у малих групах. Оскільки в таких закладах займаються дорослі люди, то важливою складовою в їх освіті є ініціатива та життєвий досвід.

При багатьох школах функціонують інтернати, де учні можуть жити під час проходження програми. Навчання є безкоштовним. Крім того, можна звертатись за державною фінансовою підтримкою.

Офіційна підтримка FOLKBILDNING

Шведська народна освіта фінансується, в основному, державною, обласною та комунальною дотаціями. Політика країни є однозначною в питанні економічної підтримки народної освіти.

Уряд ставить певні завдання перед FOLKBILDNING. Основні з них:

• зміцнювати і розвивати демократію
• дати можливість кожному впливати на життєву ситуацію і зробити свій внесок в розвиток суспільства
• зрівняти відмінності в освіті та підвищити навчальний та суспільний рівень у країні
• пожвавити інтерес до участі у культурному житті країни

Виходячи із цих завдань, навчальні об`єднання та школи для дорослих самостійно формують діяльність.

У 2006 році урядом було одноголосно прийнято рішення про політику FOLKBILDNING в майбутньому. Було визначено сім основних напрямків в діяльності шкіл для навчання дорослих і навчальних об`єднань, що підтримуються державним фінансуванням. До них належать: внесок у захист суспільних ідеалів, у розвиток багатокультурного суспільства, у поліпшення демографії країни з великою кількістю людей старшого покоління, яким відкривається можливість навчання протягом життя. Підкреслюється важливість культурної діяльності та забезпечення доступу до навчання для людей з обмеженими фізичними можливостями. Одним з особливих моментів державної підтримки є внесок в оздоровчий процес суспільства і у розвиток суспільної справедливості, що здійснюється школами для дорослих та навчальними об'єднаннями.

Рада Народної освіти - Folkbildningsradet

Рада Народної освіти, за дорученням шведського уряду, розподіляє державну фінансову допомогу між навчальними об'єднаннями і школами для дорослих, що входять у систему. Рада також здійснює контроль за їх діяльністю і оцінює внесок кожного учасника.

Folkbildningsradet, Рада Народної освіти складається з трьох організацій, тісно співпрацює з навчальними об'єднаннями і школами для дорослих.
• Folkbildningsforbundet - організація представляє інтереси 9-ти навчальних об`єднань;
• Rorelsefolkhogskolornas intresseorganisation, RIO - організація представляє інтереси народних рухів та інших організацій в 105 школах для дорослих;
• Sveriges Kommuner och Landsting, SKL - Шведські Комуни і області представляють 43 школи для навчання дорослих.

Статистика народної освіти в цифрах (2008 рік)

9 навчальних об`єднань щорічно організовують:
• близько 285 000 гуртків, де навчаються майже 2 мільйони осіб
• близько 250 000 культурних програм з більше, ніж 15 мільйонів учасників

148 шкіл для дорослих кожне півріччя організовують:
• близько 26 500 учнів багаторічних програм
• близько 80 000 учнів короткострокових курсів

Офіційна підтримка шкіл для навчання дорослих і навчальних об`єднань в 2008 році склала:
• від держави: близько 3 мільярдів SEK (328 565 000 EUR)
• від областей: близько 850 мільйонів SEK (82 496 000 EUR)
• від комун: близько 400 мільйонів SEK ( 42 517 000 EUR)

Корисні посилання:

Більш детельну інформацію можна знайти на сторінках інтернету:
Folkbildningsradet (Рада Народної освіти ) з повною інформацією про народну освіту, шведською, англійськоюта іншими мовами;
(FIN ) Folkhogskolornas informationstjanst (інформаційна служба шкіл для навчання дорослих) - пропозиції з усіх курсів та посилання на відповідні школам сторінки в інтернеті;
Folkbildningsnatet (контактна мережа організацій народної освіти з програмами проведення конференцій та із загальною системою для гнучкого навчання);
Folkbildningsnatets pedagogiska resurser (організація педагогічних ресурсів народної освіти) з посиланням на навчальні матеріали, проекти, статті в газетах про навчання протягом життя;
Folkbildningsforbundet (організація представляє інтереси народної освіти) - тут можна знайти також посилання на відповідні навчальні об`єднання;
( SKL ) Sveriges Kommuner och Landsting (організація представляє області та регіони, які відповідають за школи для навчання дорослих).

Публікацію створено за матеріалами заключної конференції проекту "Громадянська просвіта для успішної громади", який впроваджував ГУРТ протягом 2012-2014 років.

Фото з сайту http://hem.folkbildning.net/

Презентації гуртків в рамках проекту

Громади Полтавської області (села Тарасівка та Лютенські Будища в Зіньківському районі) та Київської (Новий Корогод та Сукачі Іванківського району) протягом двох років створювали у своїх громадах різні навчальні гуртки: мистецькі, просвітницькі, оздоровчі тощо. На фінальній конференції проекту «Громадянська просвіта для успішної громади» лідери гуртків та їх координатори ділились своїм досвідом і презентували свої напрацювання.
Ми пропонуємо Вам ознайомитись із презентаціями гуртків та на конкретних прикладах проаналізувати ефективність такої форми освіти для дорослих як гуртки.

 

Українські гуртки за шведською моделлю: ділимось досвідом і плануємо подальші кроки

Існують різні способи здобути освіту, знання та новий досвід у дорослому віці. Технологія навчальних гуртів вважається однією із найефективніших у світі. ГУРТ пропонує до Вашої уваги результати діяльності навчальних гуртків в Україні, які діяли в рамках проекту «Громадянська просвіта для успішної громади». Матеріал допоможе Вам детальніше познайомитися із цим популярним у Європі, а тепер уже і в нашій країні, інструментом. 
 
Видання "Навчальні гуртки" дає таке визначення поняттю гуртка:
  • вільне й добровільне вивчення умов і можливостей людства, суспільства, трудового життя, природи, культури й навколишнього середовища;
  • це усвідомлення сили, спроможності та задоволення від створення чогось разом;
  • разом з іншими бути здатним набувати нових знань та ретельно досліджувати дійсність, з метою розвитку свого власного суспільства.
Дві громади у Полтавській області (села Тарасівка та Лютенські Будища в Зіньківському районі) та дві у Київській (Новий Корогод та Сукачі Іванківського району) протягом двох років створювали у своїх селах різні навчальні гуртки: мистецькі, просвітницькі, оздоровчі тощо. Фінальна конференція зібрала їх координаторів, лідерів, активістів та представників громадських організацій, які ділились досвідом і обговорювали, що робити далі, аби зробити навчальні гуртки поширеним інструментом громадянської просвіти в Україні.
 
День перший: ділимось досвідом діяльності навчальних гуртків в громадах
 
Мар`яна Завійська, керівник напрямку «Суспільна експертиза» Ресурсного центру ГУРТ, розповіла про впровадження проекту та його безпосередні результати:
 
 
- Під час проекту ми спробували застосувати успішну методику навчання для дорослих, яка в Швеції існує більше ста років. Саме ця система, значною мірою, вплинула на формування того суспільства, яке зараз існує у Швеції  - і в громадянському розумінні, і в розумінні розвитку потенціалу окремих людей.
 
Якщо проаналізувати останні події в нашій країні, стає очевидно, що без постійної просвіти громади важко впроваджувати системні зміни. Спільне навчання  - це можливість знаходити порозуміння, яке дозволятиме разом робити кроки на шляху до розвитку.
 
Бенгт Олоф Йохансон, експерт з організаційного розвитку та координатор проекту в Україні, ділиться своїми спостереження щодо того, як цей метод працює в нашій країні:
 
 
 - Мені приємно, що завдяки гурткам громади вирішували свої проблеми. А все тому, що разом працювали і планували що, як і де робити. Коли одна людина говорить: «це добре», або «це погано», її ніхто не чує. Але коли 50 людей збираються, разом працюють, вчаться, обговорюють ідеї і кажуть, як краще зробити – тоді будуть позитивні зміни.
 
Галина Скарга, яка координувала роботу навчальних гуртків в Зіньківському районі Полтавської області, розповідає про конкретні гуртки:
 
 
- Спочатку ми провели збори села, визначили пріоритетні проблеми і зрозуміли, які нам необхідні гуртки. Тоді створили творчий гурток «Надвечір’я», члени якого є учасниками пісенного колективу, а вже від нього пішли підгуртки – жіночий колектив «Сузір’я» та чоловічий ансамбль.
 
Ми також створили чоловічий гурток «Подорожник», який займався організацією ремонту доріг в селі. А в Тарасівцях жінки, які печуть короваї, сформували «Тарасівську випічку». Наші гуртківці – справжні зірки. Жодні заходи без них не проходять – чи це якесь загальне свято в селі, чи особиста подія, наприклад, весілля.
 
Здається, ми нічого нового не відкрили. Але громада об’єдналась і тепер запитує себе – «а чому ми раніше цього не робили?».
 
 
Після вступного слова, у паралельних сесіях почалось обговорення конкретних досягнень в кожній громаді. Про Шведську модель навчальних гуртків розповідає Бенгт Олоф Йохансон:
 
- Народна освіта є неформальною частиною системи навчання, до якої щорічно долучаються кілька мільйонів шведів. Така система отримала розвиток на початку минулого століття і стала відповіддю на прагнення людей до знань і бажання впливати на розвиток громадянського ладу.
 
 
Про навчальні гуртки як інструмент розвитку громади розповідає Ірина Превор, практичний психолог, лідер гуртків «Громадянське представництво» та «Жіноче лідерство»:
 
 
- У Сукачах в Іванківському районі ми навчались громадянському представницву, розробляли свої адвокаційні кампанії та кампанії для запровадження змін у громаді. Конкретним результатом стало вирішення місцевих юридичних питань щодо власності на певну територію громади. А у 2013 році ми організували гурток «Жіноче лідерство» і зараз також бачимо конкретні результати – створення молодіжного об’єднання «Активна молодь», яке очолює Юлія Безнощенко.
 
Вчителька Любов Балацька, член виконкому Тарасівської сільської ради, розповідає про те, як громада зацікавилась гуртками:
 
 
- Приємно те,  що навіть дітлахи зацікавилась такою формою освіти. Вони побачили, як збираються дорослі у гуртках «Подорожник», «За здоровий спосіб життя» та «Тарасівська випічка» і їм теж закортіло. Тож вони прийшли в бібліотеку і почали просити створити гурток.
 
Спочатку бібліотекарка скептично сприйняла цю пропозицію, але діти були такі наполегливі, що їй нікуди було подітися. Так виник гурток «Радій світу книг», який відвідують діти від 6 до 14 років. У нас є свій дитячий координатор, секретар. Дуже приємно бачити, як діти тут працюють, адже зараз вони вчаться, а в майбутньому зможуть брати активну участь у вирішенні проблем своєї громади.
 
Про роль навчальних гуртків у розбудові лідерства серед молоді розповідала Ольга Гаркуша, практичний психолог Іванківського центру «Довір'я», лідер гуртків «Твоє життя – твій вибір» та «Моє майбутнє»: 
 
 
- Насамперед, ми хотіли залучити до гуртка молодь і школярів старших класів, щоб показати їм необхідність здорового способу життя. Часто, у селах забувають про здоровий та фізичний розвиток, тому ми хотіли донести усвідомлення цінності здоров’я як основи успішного життя. Я зараз бачу, що діти з ентузіазмом ходять на наші зустрічі. Крім того, діє гурток «Моє майбутнє», який має  більш загальну спеціалізацію. Ці два гуртки функціонують паралельно і доповнюють один одного.
 
Людмила Король, ініціатор створення гуртка «За здоровий спосіб життя» (йога для початківців):
 
 
- Коли у мене почались проблеми зі здоров’ям, я перечитала багато книг і зрозуміла - людина володіє великими  ресурсами, але не використовує їх. Ми шукаємо порад ззовні, але всі рішення – у нас всередині. Тоді я спробувала зайнятись йогою. Коли зрозуміла, що виходить і це мені допомагає, то подумала: чому б не ділитись досвідом? Так я створила гурток для початківців з йоги.
 
Про досвід використання навчальних гуртків для розширення культурних можливостей у громадах розповідала Парасковія Кирпель, лідер хореографічного гуртка «Дозвілля» та спортивного гуртка «Веселка» у Новому Корогоді:
 
 
- У громаді  відсутні культурні осередки. Тому, перш за все, ми хотіли створити хореографічний гурток.  Крім того, здоров’я наших дітей – передусім. Хто має дбати про них, як не ми самі? Так ми створили гурток для вітей віком від 8 до 15 років, а через деякий час сформували групу з танців для тих, кому за 20. Ми орендували спортивну залу школи і почали навчатись. Спочатку гурток працював у двох групах, а вже зараз у трьох. Надалі хочемо розширюватись – будемо залучати чоловіків.
 
Раїса Слинько, керівник гуртка «Надвечір’я» у селі Лютенські Будища :
 
 
- Наш гурток об`єднав не тільки людей, які вміють співати. У нас є люди, які знають звичаї та традиції та прагнуть їх передати молодому поколінню. За весь час діяльності, ми організували 50 засідань та брали участь у 15-ти заходах. Нас запрошують у сусідні села та райони. Щоразу, більше і більше людей приєднуються до гуртка. «Надвечір`я» - це вже щось більше, ніж гурток. Це  і клуб за інтересами, і вже майже одна сім’я.
 
День другий: підводимо підсумки і плануємо майбутнє
 
Наступного дня, у форматі світового кафе, було сформовано чотири групи. За кожним столиком був закріплений «господар», який мав фіксувати ключові моменти і презентувати напрацювання групи. Він мав залишатися на місці. Інші учасники заходу переходили від одного столика до іншого, обмінюючись своїми думками.
 
 
 Особливість світового кафе у тому, що цей формат допомагає залучити до обговорення всіх, а також активізує творчий пошук шляхів вирішення питань. Світове кафе виступає на противагу традиційним форматам обговорення, наприклад, довгим нарадам, що передбачають пасивне споглядання та безініціативну присутність.
 
 
У такий спосіб, на основі власного досвіду, учасники визначили перешкоди для впровадження методики навчальних гуртків у громадах:
  • недостатня підтримка громади;
  • відсутність матеріально-технічного забезпечення;
  • радянське сприйняття гуртків як форми роботи з дітьми;
  • невміння організаторів навчальних гуртків ефективно розповідати про свої досягнення у громаді;
  • структура зайнятості сільських громад – залежність від сезонних робіт;
  • низький рівень відповідальності учасників гуртків.

Далі часники обговорили, чому вони навчились, впроваджуючи навчальні гуртки у громадах:

  • знаходити лідерів;
  • взаємодіяти з представниками місцевої влади;
  • спільно і творчо вирішувати проблеми;
  • аналізувати і виявляти потреби мешканців громади;
  • опановувати нові для себе навички (організовувати людей, рекламувати свою діяльність, публічно виступати);
  • в учасників навчальних гуртків з’явилась віра у власні сили, поліпшилось фізичне здоров’я та емоційний стан, підвищилась самооцінка, з'явилась впевненість.

Юлія Безнощенко, голова «Молодіжного об’єднання «Активна молодь» (с. Сукачі):

- Старші люди спочатку були не дуже зацікавлені у проекті і не вірили в результат. Але молодь усвідомила, що може досягнути чогось власними силами. Вирішення проблем громади, завдяки гурткам – найбільші наші здобутки. Цим ми і переконали старше покоління долучитися до нас.
 
 
Відповіді на запитання: як учасники можуть використати отриманий практичний досвід і теперішній контекст для популяризації навчальних гуртків у сфері громадянської просвіти виявились такими:
  • використати технологію навчальних гуртків під час реалізації інших проектів у своїй громаді;
  • ініціювати нові гуртки у своїй громаді;
  • використовувати лідерський потенціал учасників гуртків для вирішення поточних проблем у громадах.

Далі активісти шукали відповідь на питання: що ми можемо зробити для популяризації нашого досвіду та технології навчальних гуртків? Було визначено:
  • зібрати та поширювати історії про діяльність гуртків;
  • вивчати потреби конкретної громади і створювати нові гуртки;
  • проводити майстерні з передачі досвіду лідерами гуртків;
  • розширювати коло однодумців;
  • залучати  представників влади і відомих людей до гурткової роботи;
  • розширювати діяльність вже існуючих гуртків;
  • виховувати молодь та залучати їх до участі у громадському житті;
  • об'єднати у рамках гуртка різних людей під гаслом – “Ми всі різні – але всі корисні” (наприклад, людей різної національності);
  • зафіксувати досягнення гуртків у формі фотовиставки, музею, відеоархіву для передачі позитивного досвіду.

Юрій Юхименко, керівник громадської організації "Фонд підтримки молодіжної політики" (Біла Церква):

- Зараз доцільно допомагати іншим об’єднатись і використати цю форму освіти у вирішенні проблем. Адже різні проблеми – це різні гуртки.  Крім того, завдяки гуртку відбувається усвідомлення людиною її значущості, це теж дуже важливо.

 
Галина Бойко, громадська активістка, с. Новий Корогод:
 
- Ми приїхали сюди, не тільки, щоб отримати досвід, а й поділитись ним. Потрібно і надалі це продовжувати. Така робота допоможе нам розповідати і пропагувати гуртки, адже ми самі переконались не тільки у їхній ефективності, а й цікавості.
 
 
З ентузіазмом і позитивним настроєм, гуртківці не збираються зупинятись на досягнутому. Вони говорять, що надихнулись відкриттями, а отже відчувають додаткову відповідальність за продовження діяльності із просування технології навчальних гуртків у своїх громадах.
 
 
Проект «Громадянська просвіта для успішної громади» впроваджувався у 2012 – 2014 рр. Ресурсним центром ГУРТ у співпраці з Studieförbundet Vuxenskolan (SV, Швеція) за фінансової підтримки Forum Syd (Швеція).
 
Відеокоментарі, а також презентації гуртків Ви можете переглянути на сайті проекту "Освіта для дорослих".
 
Підготувала Ярина Почтаренко 
Фото автора

Український досвід навчальних гуртків за шведською моделлю: конкретні зміни у житті громад

ГУРТ вже знайомив своїх читачів із прикладами навчальних гуртків у Швеції. Саме у цій країні протягом XX ст. почав поширювалась цей інструмент неформальної освіти.

Видання "Навчальні гуртки" дає таке визначення поняттю гуртка:

  • вільне й добровільне вивчення умов і можливостей людства, суспільства, трудового життя, природи, культури й навколишнього середовища;
  • це усвідомлення сили, спроможності та задоволення від створення чогось разом;
  • разом з іншими бути здатним набувати нових знань та ретельно досліджувати дійсність з метою розвитку свого власного суспільства.
У цьому матеріалі пропонуємо ознайомитися із прикладами діяльності таких гуртків в Україні, які діють в рамках проекту «Громадянська просвіта для успішної громади». Українські гуртки наглядно ілюструють - цей унікальний метод навчання може підіймати якнайширший спектр питань і проблем, актуальних для громади.

Ірина Превор, керівник гуртка "Громадянське представництво", с. Сукачі, Іванківського району Київської області:

- З вересня 2012 року я проводила в громаді села Сукачі Іванківського району гурток "Громадянське представництво". План гуртка був розрахований на рік з подальшим підбиттям підсумків роботи та моніторингом суспільної думки.

Гурток мав на меті популяризацію ідей громадянського представництва, лобіювання своїх інтересів та надання підтримки громаді в просуванні громадських ідей та інтересів. Громадянське представництво або адвокасі – це організовані зусилля, спрямовані на системні і незворотні зміни в навколишньому середовищі – громаді, а також захист прав та інтересів членів громади.

Ідею гуртка підтримали місцеві активісти. В основному, жінки. Ми затвердили план  роботи, визначили час і збирались раз на місяць.

Ми запрошували людей, які були цікаві як для самої громади, так і для преставників гуртка.

Наприклад, до нас приходив  юрист, адже гуртівців цікавили питання з юридичної сфери. Також ми обговорювали як просувати свої ідеї у ЗМІ або як висвітлювати роботу, яку ми робимо в громаді. Зокрема, запрошували журналістку нашої місцевої газети Тетяну Рябокляч, і вона поділилась своїм досвідом у цій сфері.

Звісно, є труднощі. Насамперед, сільська громада досить пасивна, особливо у робочий час. Але ті люди, які стали членами гуртка, були налаштовані на роботу, адже прийшли сюди добровільно і свідомо.

Адвокасі - це щось нове і перетворення в суспільстві теж нові. Люди самі хочуть щось змінити, хоча, можливо, не знають  як. Тому цей гурток став підтримкою і в інформаційному плані, і в моральному.

У гуртках здійснюється інтерактивна робота. Всі люди працюють разом і це дуже важливо. Завжди має бути керівник гуртка, який планує заняття і бере на себе відповідальність за те,  як це все відбувається. Але, разом з тим, всі учасники  почувають себе вільно і знають один одного. А проблеми, якими вони цікавляться, стосуються всіх гуртківців і громади загалом.

Крім того, зараз в Сукачах діє гурток "Жіноче лідерство", яким також керує  Ірина Превор. Учасники гуртка - здебільшого  жінки, які хочуть розвивати свої лідерські здібності для ефективної роботи з людьми. У гуртку займаються 10 активісток. Тут своїм досвідом лідерства ділиться сільський голова Петро Коноваленко. Тематика проведених занять стосується гендерного аспекту лідерства, обговорюється західна традиція жіночого лідерства, а також діяльність  правозахисних та жіночих організацій.

Олександр Деркач, керівник гуртка"Подорожник", село Тарасівка Зіньківського району Полтавської області:

- Гурток "Подорожник" розпочав свою діяльність після візиту до нашого села гостя зі Швеції, експерта з розвитку технології навчальних гуртків в Швеції - Бенгта Олофа Йохансена.

Під час зборів громади, де був присутній пан Йохансен, були визначені найважливіші проблеми нашого села. Ми обговорили способи вирішення громадою Швеції схожих проблем. Саме тоді і виникла ідея організації гуртка "Подорожник", до складу якого увійшли 12 громадських активістів села різного віку.

Ми збираємось майже щотижня, в приміщенні сільської бібліотеки. Під час зустрічей обговорюємо нагальні питання села та його жителів.

Перш за все, метою нашого об'єднання є питання ремонту дороги в центрі села Тарасівка, який не проводився ще, мабуть, з часів розпаду СРСР. За цей час невелика ділянка, близько 300 метрів дороги набула жахливого вигляду. По цій частині дороги неможливо було їхати.
 

На перших засіданнях гуртка було обговорено, як здійснити задумане, що саме потрібно зробити для досягнення мети. Були запрошені сільський голова та керівник "Райавтодору".Коли всі питання були вирішені, ми провели вирівнювання, засипали щебенем центральну дорогу, та, частково, дороги на прилеглих вулицях.


Звісно, це не повне укладання асфальту, але, все ж  тепер їздити стало набагато приємніше. До робіт були залучені спонсори: сільська рада, місцеві сільгосппідприємства, Зіньківський "Райавтодор", члени гуртка, та інші небайдужі жителі села. Усі радіють, що разом ми досягли мети. 

На мою думку, щоб гурток став успішним, потрібно мати однодумців. Хоча і в суперечках народжуються унікальні варіанти вирішення проблем. Їх реалізацію потрібно проводити поступово, поетапно. За потребою, необхідно залучати до своїх справ органи влади і самим впливати на них. Саме тоді проблеми громади будуть вирішуватися швидше і ефективніше.
 
Показово, що аналогічний гурток діє й у селі Лютенські Будища, у якому об`єднались 12 осіб, які також працюють над вирішенням проблем ямкового та поточного ремонту сільських вулиць. Керівник гуртка - Корнійко Сергій.
 
Раїса Слинько, гурток «Надвечір`я», с. Лютенські Будища, Зіньківського району Полтавської області:

- Наш гурток займається народною творчістю. Ми співаємо, танцюємо,  організовуємо вистави, концерти.

До його складу входить 12 людей. Збираємось раз на два тижні – у п’ятницю.  В основному,  це жінки, але до нас приходять і два чоловіки. Намагаємось залучати молодь. У нас гурток, а у молоді - вокальний ансамбль. Ми спільно проводимо тематичні вечори. Хоч ми і не включаємо їх у свій гурток, але контактуємо і співпрацюємо на рівні проведення спільних заходів.

Нових членів ми залучаємо шляхом особистого спілкування і запрошення на наші зібрання і концерти. Людина приходить, бачить наші успіхи і долучається сама, якщо її це дійсно цікавить.

Звісно, нам хотілось би, щоб у гуртку було  більше чоловіків. Особливо їх не вистачає  на масових заходах - концертах і вечорах.  

До складу гуртка входять і бібліотекар, який нам допомагає у визначенні тематики заходів, і художній керівник - молода людина, яка, власне, робить постановки та організовує наші виступи, і директор Будинку культури. Тому допомоги зі сторони не потребуємо, через те, що всі гуртківці - фахівці, мають спеціальну освіту, закінчили культосвітнє училище і мають можливість впливати на нашу роботу, допомагати, коли є потреба.
 

 
Читайте посібник  «Навчальні гуртки» з серії «Технології соціальних змін». У виданні ви зможете знайти детальний опис методу навчальних гуртків, рекомендації для керівників гуртків, техніки правильного використання навчальних матеріалів та інше. З використанням описаних у книзі методів та технік навчальні гуртки зможуть стати справжнім рушієм розвитку громади.
Замовити примірник книги можна за телефоном (044) 296 1052 або за електронною адресою info@gurt.org.ua.
 
 
 
 
 
Проект «Громадянська просвіта для успішної громади» впроваджується Ресурсним Центром ГУРТ,  за фінансової підтримки Forum Syd (Швеція) у співпраці з Studieförbundet Vuxenskolan (SV, Швеція).
 
Увага! Копіювання доступне лише для зареєстрованих користувачів порталу ГУРТ. Реєстрація займає менше однієї хвилини. 
 
 

Соціальна адаптація людей з особливими потребами. Досвід Швеції

Питання соціальної адаптації людей з особливими потребами в Україні стоїть надзвичайно гостро. Однак прогресивні країни керуються загальною стратегічною метою – забезпечення повноцінної участі людей з інвалідністю в суспільному житті та вирішення питань, пов’язаних з залученням громадян з особливими потребами до усестороннього активного життя. Яскравий приклад досягнення цієї мети – Швеція, яка ще в ХХ ст. почала піклуватися про людей з особливими потребами.

З чого ж все почалося?

У 70-х роках ХХ століття у Каліфорнії, США, зародилась концепція «незалежного життя». Рух виник на фоні боротьби за рівні права для темношкірих та інших соціально незахищених верств населення. На початку 80-х американська делегація представила ідеологію та методи роботи нового руху на конференції у Швеції.

Згодом, на основі цієї ідеї, німець Адольф Ратцка заснував у Швеції Стокгольмський кооператив з незалежного життя (СКНЖ).

Історія зародження Стокгольмського кооперативу з незалежного життя

У 1961 році Адольф Ратцка захворів поліомієлітом. Він на собі відчув залежність від електричного візка, штучної вентиляції легенів, зрозумів наскільки необхідна такій людині практична допомога у повсякденному житті. До приїзду у Швецію Рацка протягом семи років навчався у Каліфорнійському університеті. Саме там й ознайомився із концепцією «незалежного життя».

Приїхавши у Швецію, чоловік був дещо здивований: як у високорозвиненому громадянському суспільстві, яке намагається подолати прірву між багатими й бідними, так мало уваги приділяється людям з особливими потребами? Адже їм бракує доступу до освіти, праці тощо. У Каліфорнії, на той час, мережа соціального піклування була на порядок вищою, ніж у Швеції…

Так зародилась ідея створення організації, яка б допомагала людям з особливими потребами. Планувалося, що тут вони отримають шанс на вибір, зможуть вирішувати свої проблеми, зробивши життя комфортнішим та незалежним.

Об’єднати тих, хто потребує допомоги у повсякденному житті

Адольф почав організовувати регулярні зустрічі зацікавлених у цій справі осіб. А навесні 1984 року вони заснували громадську організацію «Стокгольмський кооператив незалежного життя» (СКНЖ). Метою організації було об’єднати тих, хто потребує особистої допомоги у повсякденному житті.

Міська рада Стокгольма офіційно схвалила діяльність СКНЖ та уклала контракт з організацією. Це, фактично, був унікальний випадок, коли організація працює не на прибуток, а на оптимізацію – тобто на створення кращого продукту за ті ж самі гроші.

«Мати змогу жити у будь-якому місті й не бути «заручником» міської влади»!

Таким було основне гасло організації. Протягом майже трьох років СКНЖ поширювала цю ідею у ЗМІ. Це принесло свої результати.

Проект, який пропонувала СКНЖ для вирішення соціальних питань людей з особливими потребами, здобув широку популярність серед громадськості. Згодом Національна рада з питань соціального захисту взяла його за основу законопроекту, що був переданий у парламент. Документ пройшов чимало обговорень, отримав багато схвальних відгуків. Не обійшлось й без критики.

Та 1991 року, коли ліберальна партія здобула більшість, новий міністр соціальної політики вніс законопроект про забезпечення прав людей з особливими потребами на розгляд. Закон підтримали. Він набув чинності в 1994 році, подарувавши людям з обмеженими можливостями незалежне життя.

Переклад: Павло Мальон

Редагування: Тетяна Вербіцька

1 | 2 | 3